***
Рік тому з тобою
Мовчки ми зустрілись.
Холодно обоє
В очі подивились.
Але дні промчались,
За полями скрились.
Рідко ми стрічались,
Тільки часом снились.
Мимо ми ходили,
Наче в жмурки грались,
Очі твої милі
Чомусь посміхались.
Мовчки я схилився,
Мимо я проходив.
Вслід тобі дивився,
Слова не знаходив.
І коли весною
Ми зійшлися знову —
Мов чужі, обоє
Почали розмову.
Я не міг сказати,
Хоч балакать вмію.
Ти ж пішла до хати,
Забрала надію.
Я стояв, мов вбитий,
Не поворушився.
Темрявою вкритий,
Вслід тобі дивився.
Гордою ходою
Ти пішла, не стала.
Хоч була чужою,
А близькою стала…
У вікна заглядає
Ось вечір весняний.
Земля наряд скидає
Свій ніжно-голубий.
Лиш сутінки тривожить,
Встає печаль жива..
Невиплакані сльози,
Несказані слова.
© Copyright: Иван Галета, 2016
Свидетельство о публикации №116030801988
Свидетельство о публикации №116030801988
Рецензии
