Лише поглянь як ми невдовзі
Перегортаєм дану мить.
Лише, як будь то у полоні
Життя чекав заздалегідь,
Її приспівуєм ночами
І раз у раз, і день у день,
Шукаючи його очами…
Очікуя биття сердець…
Немов душею пташка б’ється,
І кров, червона, аж кипить.
І тільки – «ні!»
-Все обірветься!
Нема! Чого тут говорить…
Нема його… душа питає,
А синє небо сльози льє,
Життя, себе перегортає,
Журитись з ранку не дає…
25.12.2013 року.
Любов
© Copyright: Кетрин Ко, 2016
Свидетельство о публикации №116030709229
Свидетельство о публикации №116030709229
Рецензии