Давайте пригадаймо

Давайте пригадаймо, що тільки з нами не траплялось у житті:
Чи відчували ви розчарування після здійснення своєї мрії?
Йшов березень, тисяча дев'ятсот дев’яносто перший рік,
Сімнадцяте число – якщо не помиляюсь, це була неділя!

Запропоновано було на запитання нам відповісти –
Для нас це був найперший Всенародний референдум –
Мета: Союз Радянських Соціалістичних Республік зберегти!
Окрім Прибалтики, за СРСР проголосувало майже сто процентів!

Але, йшов час, улітку стрімко зміни політичні відбулись –
У серпні у Форосі Горбачов перебував якраз на морі на своїй «фазенді».
І цифри референдуму весняного тоді під сумнів піддали –
На перше грудня нам було призначено новий народний референдум…

А перед референдумом – уперше «промивати почали мізки».
Я пам'ятаю всі тодішні передачі й друковані агітаційні матеріали!
Писалося, що Україна має надвисокі в економіці усі показники,
Але все експортується в Росію, росіяни поїдають українське сало!

Це зараз бачимо: листівки налаштовані були на розвал сильного СРСР –
І переважна більшість цих листівок була позбавлена здорового, пробачте, глузду!
Але, тоді повірили ми нісенітниці… На жаль, це стосувалось і мене...
Ніколи не пробачу я себе, що у розвалі нашого СРСР також узяв я участь!..

За станом на Новий тисяча дев'ятсот дев’яносто другий рік
Ми дійсно мали, у листівках тих зазначені, активи:
Всі промислові підприємства в місті, колгоспи й ферми в кожному селі…
Але це незабаром зруйнували – майже все… І хочу запитати: «Що створили?»

Так, це було розчарування… Чи до такого прагнули всі ми?
Хіба жадали здійснення ми всі саме цієї мрії?
Можливо, в референдумі, який було призначено на грудень, і немає нашої вини…
Злий намір був зі сторони, обман, поняття просто підло підмінили!!!

28 грудня 2015 року