коротка стор я про те, як життя перетворю ться на

Коли ідеш, навподумки з тобою усі, кого ти бережеш. а інколи - нікого. коли ідеш.

а коли спиш - мовляв ти наодинці, зоВсім один,а очі,серце - дири, чорняві,як його.

насамперед - нікого. ніколи, обіцяй, нікому не повториш. пусті є ті слова,зговори.

один, як крок вперед, один, одна, ми - люди. не маємо оков, відкриті двері якщо.

залишивши сумнів,про те,що ти пляминка,встанеш, попросиш, хвилька, залишся,залиши.

хоч трохи, краплю сенсу, в хождінні по крокам, в пробудженні, в дрімоті, навесні.

повір, ти є і ти живий..

живі твої хвилини,твої гарячі думи - пусті коли в душі темно-але тривожать вміють.

ти нібито, ти хто,якщо знайти бажаєшь шлях, один, до саме себе. тому що ти завжди.

тебе створило небо.молися.і люби. це те що всім нам треба. узимку. восени. на літі і весні.

-цілуй.07-03-2016


Рецензии