Я не вiдмовився вiд тебе

Я не відмовився від тебе, Україно!
Не зрадив я історію твою!
Шаную ветеранів Великой Вітчизняної війни я –
Хто в сорокові роки викував нам Перемогу у бою!

Я народився й виріс у Радянській Україні,
Де жовтою пшеницею скрізь колосилися лани,
Де жили й працювали мої пращури під небом синім –
Робітники й селяни, представники усіх професій – чесні трударі.

Ми вдячні Леніну за справедливе те суспільство,
Бо він у нас соціалізм побудував.
Експлуатація людини іншою людиною – то неприродньо, то каліцтво!
До Революції була позбавлена людина всіх соціальних прав.

Ми пережили не одну лиху годину:
У тридцять другому і тридцять третьому був неврожай.
Голодні сім’ї з Бєлгороду йшли на Україну –
Щоб якось вижити від голоду – в наш щедрий і родючий край!

На жаль, дехто помер від голоду… Шкода їх! І не треба
Піаритися на людському горі знов і знов!
Тим більше, зводити на братніх росіян наклепи,
Що ніби влаштували штучний нам голодомор!

Була війна Велика Вітчизняна – і всі українці
Пліч-о-пліч стали, захищаючи державу рідну від вогню,
Коли на нашу землю вторглися озброєні чужинці –
Загарбники – руйнуючи міста і села, й церкви на своїм шляху!

Недовго бавилися гітлерівці на чужій сторонці!
Слов'янський дух іще ніхто не переміг!!!
З фашизмом було скінчено! І в Україні знову світить сонце!..
Але, напевне, в кожного загинув прадід або дід…

Я залишився вірним тій Великій Перемозі,
Я залишився вірним ветерану – дідусеві своєму!
Паплюжити історію свою, пробачте, я не в змозі.
І на Дев'яте травня з гордістю Георгіївську стрічку почеплю!

Я чув уже образи у свою адресу:
«З Георгіївськой стрічкою – отже, ти терорист, сепаратист,
Не любиш Україну, зрадник ти, повєса».
Ти, друже, помиляєшся! Я українець, слов'янин і комуніст.

Давайте визначимось із поняттями: хто є терористи?
То – диверсанти, хто в сорок п’ятому пускали поїзд під уклін –
І це не помилково, це западенці влаштували все навмисно,
Бо в ешелоні були звитяжці, з Берліну Перемогу нам везли.

Тепер давайте поміркуймо: хто є сепаратисти?
Та це американці, спочатку хто розчленував СРСР,
А потім США до Югославії нахабно так вторглися,
Бомбардувавши Сербію – одну з слов'янських братніх нам сестер.

Сполучені Штати Америки… Як бачу, їм усе замало!
Уже Східну Європу вони під себе хочуть підгребти!
Втручаються у суверенні справи України так зухвало!
Але ми прагнемо тут Канонічне Православ'я зберегти.

І не для кого не секрет, що всі оті «майдани»,
Де спалювали автомобільні шини та ламали все ущент,
Це звичайнісінькі робили хулігани
За гроші США – не безкоштовно, не «за так», не «за інтерес».

Метою українців, росіян і білорусів – є жити у сім’ї єдиній.
Не хочемо приєднуватися до ЄС, не треба ані НАТО, ані СОТ.
Ми виступаємо за незалежну, суверенну Україну,
За статус позаблоковий, без'ядерний, за Православний генетичний фонд.

Якщо об’єднуватися – то тільки із слов’янами, братами;
Разом із росіянами єдиним фронтом ішов у бій дідусь!
Бо всі ми є великого Шевченка або Пушкіна синами,
Коріння в нас є спільним – ще за часів, як існувала Київська Русь.

Мій Києве! Моя столице! Рідна Україно!
Прогонимо з державної верхівки прихвоснів і маріонеток США!
Як мій дідусь боровсь за визволення Батьківщини,
Так разом з патріотами вступлю у бій проти агресорів і я.

Всі засоби, все виробництво будуть знову у руках народу,
Кінцевою метою нашою є соціалістичне майбуття.
Державна, загальнонародна власність даси нам відчуття свободи!
Це рух вперед, що забезпечить гідне кожному життя!

Соціалізм лише, добробут кожного є запорукою заможної держави!
Квітуча і могутня Україна – так було, так і є, і буде так завжди!
Єгоров і Кантарія у сорок п’ятому підняли Червоний Прапор над Рейхстагом,
Червоний Прапор майорітиме… Де? Скрізь, де його тільки-но поставиш ти!

Відродимо нарешті соціалістичну ми державу,
Вернемо ми патріотизм – шанування прадідів, дідів!
Виховуватимемо молодь, прив'ємо волю і наснагу,
Героїв не забудемо – усіх, хто нас до Перемоги вів!

Герої наші – Жуков, Конєв, Толбухін, Рокоссовський,
Ватутін та Єрьоменко, Гастелло й Кожедуб,
Матросов, Чкалов, Кошевой і Малиновський…
Але не може стати їм Шухевич, Коновалець, Бандера чи інший душогуб!

Хай справедливість, врешті, візьме гору!
На чорне – біле, як на біле – чорне казати припиніть!
Любити – не вишукувати вади, не цуратися історії!
Любити Батьківщину – працювати, поважати та зрощувати її міць!

Я не відмовився від тебе, Україно!
Всім серцем і душею я тебе люблю!
Ти моя рідна Батьківщина. Ти єдина!
І, вірю, кожен любить матінку свою!

Я бачив в Інтернеті: США готують чергову агресію проти Росії.
І хочу вірити: разом із росіянином пліч-о-пліч стане українець, брат!
Бо ми всі споконвіку друзі, ми слов'яни, ми єдині.
І, як у сорок п’ятому, за нами буде правда й перемога! Неодмінно, так!

15 березня 2015 р.