Я з піснею порину до небес,
І там я зіркою тобі засяю,
Гадаєш, що не має вже чудес.
Ні, це не так і я тебе благаю,
Повір мені, і якось у ночі,
Коли тобі погано раптом стане,
Поглянеш ти на полум'я свічі,
Мене відразу в ньому ти вгадаєш.
Тобі на поміч я прийду завжди,
Якими не блукав би ти стежками,
Я принесу тобі цілющої води,
І вилікую ніжними рядками.
А все тому, бо в моїм серці ти,
І я тебе кохаю до нестями.
І чуда більшого немає на Землі,
Коли серця сповиті почуттями.
Порину до небес...
© Copyright: Марина Солёная, 2016
Свидетельство о публикации №116030608611
Свидетельство о публикации №116030608611
Рецензии