Що надвечір – вечір,
Від зорі – зоря.
Я тебе чекала-
Річкою журба.
Чую попід тином
Кроки-
Вийду,-
А тебе нема.
Вітер степом виє,
Ковила шумить.
Де ж ти, мій коханий?
Знаю, що не спиш –
Також мною мариш…
Зоря мерехтить…
То ти дмеш на небо –
Знаю, що живий!
Вода в річці колом,
Квіточка пливе –
Так мене вітаєш…
Бачу, милий, бачу,
Послання твоє…
Тихше!
Пісня ллється
З неба –
В серці відлунить.
Знаю, милий, чую!
Що тобі болить…
Вірю, милий, вірю!
Вірю, що живий…
Маю я надію, що
Моє кохання
Й з мертвих воскресить!
Що надвеч р-веч р...
© Copyright: Инга Тэнко, 2016
Свидетельство о публикации №116030600403
Свидетельство о публикации №116030600403
Рецензии
Чи ми виннi , клятi,-
зустрiтися не можэм?
Я в червонiм платтi,
Хто нам допоможе?
Де ти мiй коханий
i веселий друже?
Я тэбэ питаю:-
Чи тобi байдуже?
Сумувала Ганна:-
погуляв та й кинув,
А хлопець до майдану
той пiшов- та сгинув.
Нелли Бикс 11.03.2016 22:13 • Заявить о нарушении
зустрiтися не можэм?
Я в червонiм платтi,
Хто нам допоможе?
Де ти мiй коханий
i веселий друже?
Я тэбэ питаю:-
Чи тобi байдуже?
Сумувала Ганна:-
погуляв та й кинув,
А хлопець до майдану
той пiшов- та сгинув.
Нелли Бикс 11.03.2016 22:13 • Заявить о нарушении