Перевод на украинский из Гумилёва 69O

                Гумилёв.Перевод на украинский.
                Баллада

                Пять коней дарував  мені друг Люцифер    
                І одну із рубіном обручку,
                Щоб спроможен дістатись до глибин печер
                І побачити в небі красиву дівчину.

                Коні пирхали,били копитом маня
                Понеслись на широкім прсторі землі,
                І я вірив,що сонце це доля моя,
                Сяє ніби рубін в золотому кільці.

                В ночах зоряних моря і вогняних днів
                Я тинявся,не бача тиняння кінця,
                Я сміявся з пориву могутніх коней
                Й блиску золота мого кільця.

                Там в свідомости-висі – божевілля і сніг,
                Та коней я вдарив свистячим бичем,
                Я на висі свідомості справив їх біг
                І побачив там діву  із смутним лицем.

                У голосі тихім чулись звуки струни,
                В дивнім погляді відповідь з питанням злились
                І вІддав я обручку той діви луни
                За зрадливий відтинок розкиданих кос.

                Насміявшись з мене,зневажая мене
                Люцифер розчинив мені врата в пітьму,
                Дарував він мені вже шостого коня -
                Відчай було наймення йому.

                Баллада

                Пять коней подарил мне  мой друг Люцифер
                И одно золотое с рубином кольцо, 
                Чтобы мог  я спускаться в глубины пещер.
                И увидел небес золотое лицо.

                Кони фыркали,били копытом маня   
                Понестись на широком пространстве земли,
                И я верил,что солнце зажглось для меня,
                Просияв,как рубин,на кольце золотом.

                Много звёздных ночей,много огненных дней
                Я скитался,не зная скитаньям конца,
                Я смеялся порыву могучих коней
                И игре моего золотого кольца.
             
                Там на высях сознанья – безумье и снег,
                Но коней я ударил свистящим бичом,               
                И на выси сознанья направил их бег.   
                И увидел там деву с печальным лицом.

                В тихом голосе слышался голос струны,
                В странном взгляде  сливался с ответом вопрос,
                И я отдал кольцо этой деве луны
                За неверный оттенок разбросанных кос.

                И,смеясь надо мной,презирая меня,
                Люцифер распахнул мне ворота во тьму,   
                Люцифер подарил мне шестого коня -
                И Отчаяние было имя ему.