те невмолиме
даруй мріям колір у сонця краплинах
я крихітний шерех душею віднині
я небо заснуле на віях осінніх
хай скрипка зустріне свого Паганіні
а день усміхається довго і синьо
я казка нечувана досі в дитині
я ласка зворушена дотиком дивним
хай миті погожі і сни зозулині
не зійдуться клином у сум не полинуть
я спокій вражаючий там за дверима
я те невмолиме у тім невгасимім
4 Березня 2016
Свидетельство о публикации №116030601170