У снах ще не придумали кордонів
Просторі та безмежні небеса
Там їздять не торкаючись перонів
В повітрі снів літають чудеса
У снах простіше когось покохати
Зустріти, запросити у кіно
В рядах, що ззаду, тихо цілувати
І пити разом куплене вино
І доки сняться сни, ми всі реальні
Ми вперті, ми красиві, ми живі
Ми поверхи... далекі і єтажні
Найсправжні ми буваєм лише в сні
Прокинувшись про ранок так жалієм
У сні завжди реальності осадок
Сміємося, і плачемо, і млієм
Відгадки без цікавих тих загадок
Короткі, і цікаві, кольорові
Без краю недоторкані мої
Ті сни, що не залишаться в покої
Ті миті, що залишив я в кіні...
На заднiх сидiннях
© Copyright: Мокренко Хром Олег, 2016
Свидетельство о публикации №116030611071
Свидетельство о публикации №116030611071
Рецензии