Терпiня мати...

Десь поділася усмішка,
Зволожені очі...
Бач, терпіти маю трішки,
А душа не хоче.

Я радію, коли милий
Біля мене, збоку,
І сумую, справді, щиро,
Як далеко сокіл.

Ой, серденько, моя пташко,
Май у собі спокій.
Хоч і ждати дуже важко,
Ждати нам не роки!

Тому будемо співати,
Звеселяти душу,
І в собі терпіння мати...
Сум із себе струшуй!
         06.03.2016


Рецензии