Сон
Похмурим ранок видався сьогодні.
Йде дощ. Цілує землю знов і знов.
А я йому протягую долоні,
По них вода стікає, наче кров.
І хороше мені, дарма, що змокла,
Вода переживання змила всі.
На смак ця рідина солодка
І я, неначе скупана в вині.
Йде дощ. Я не спішу сховатись,
Нехай він обіймає знов і знов,
Мені приємно в ньому розчинятись.
Я відкриваю очі. Гарний сон. (26.02.2016)
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький.
Свидетельство о публикации №116030402831