Як важко розлучатися з людьми,
Така несправедлива story,
І важко-важко на душі,
Коли лишився сам по-собі.
Сльозами болю не заллеш,
Але з середини мов хтось грюкоче:
"Назад ти час не повернеш,
Лиш спогади,якщо ти хочеш".
І ось віддавшись самоті,
Ти подумки із кимось поруч,
Тихенько згадуєш ті дні,
Коли йшли поруч плече о пліч.
В такий момент світ зупинився,
І очі, мов туманом затягло,
Надії промінь десь пробився,
Адже тобі не все одно...
Останне...
© Copyright: Полина Старченко, 2016
Свидетельство о публикации №116030200673
Свидетельство о публикации №116030200673
Рецензии