Не забудеться ніколи,
Подорожі наші спільні .
Як ходили ми до школи
Та на світ дивились пильно.
Споминаю, як на варті,
Все хапав знання що духу.
Як сидів на перший парті,
Та усе уважно слухав
Колосилось в полі жито,
Косовиця вже приспіла…
Тільки як заможно жити
Тая школа не навчила!
Вчила лиш, наукам різним,
А ні вкрасти, а ні вбити
Перевчатися запізно,
Як тепер у світі жити?!
Не забудеться нiколи
© Copyright: Валентин Крот, 2016
Свидетельство о публикации №116030206481
Свидетельство о публикации №116030206481
Рецензии