У Господі дитям була…
Торкався сонячним промінням,
Втішав, що я тепер не винна...
А навкруги гула імла
Така безжалісна і люта…
Велінням Божим, млою скута
У світлі доброї спокути
Йому лиш вірила, мала.
Гойдали зорі-ліхтарі
Мої світи... Вік, як хвилину,
Пізнала в Господі Єдинім,
Віки складала в скриньку днини..
Сама, не знала самоти –
Бо товариством Божий Син
Для серця був… Ніс у торбині
Мене і сонце, і дощі,
Спекоту літа, сніга груди,
Що висипа`в десь так у грудні
На голі віти і кущі.
Коли ж страхи стискали груди –
Я в Нім ховалася мерщій.
Та не сховаєшься від зла,
І душу виїли печалі.
Господь знав з самого початку:
Міцніше дужого вола,
Все витримає з Ним вона,
Його мала…
Мала
© Copyright: Хелена Фисои, 2016
Свидетельство о публикации №116030201698
Свидетельство о публикации №116030201698
Рецензии
От зла я пряталась... у бога...
А бог меня не замечал.
Маскироваться мастер дока,
Тот, кто суть лжи познал.
Ю Рэк 25.04.2016 13:05 • Заявить о нарушении
А бог меня не замечал.
Маскироваться мастер дока,
Тот, кто суть лжи познал.
Ю Рэк 25.04.2016 13:05 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 10 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.