Незмiнне кiно
Я сам в ній персонажем вже давно
Включив екран
Й знаходжусь сам з собою
У цьому фантастичному кіно
Чи то із серій, чи просто одним фільмом?
В очах життя картинки пролітають
Як білим снігом
Як чорним димом
По різному живуть і помирають
Я придумував безліч сюжетів
І ідей дуже нових, живих
Знав художників
Знав поетів
Я багато навчився у них
Але кляте кіно не впускає
Не дає щось в сценарій додати
Все відштовхує
Відвертає
І не хоче нічого знати
Так і крутиться фільм серіалом
В кінозалі де мало людей
І все в похапках.
Все навалом
В цій фантастиці йде і йде...
Свидетельство о публикации №116030210227