Терпiння буваэ рiзним
За кожен проступок, вчинок, за кожен недбалий натяк.
За сотні словесних побоїв, за сутички, за години.
За виклики, бодай потай кинуті.
За мовчанку, що стягувала рухи тугіше від всяких канатів.
Простіше би було - бути одною із решти.
Із решти диванних фанаток.
За кожну секунду очікування набігали подвійні тарифи,
Обривались лінії телефонів, немов ненависні тенета,
Обривались фрази й слова. Були лиш - напівслова.
З дуету – залишився тільки «DJUICE-дует».
За кожен привітний день віддавалось сповна –
Тижнями – буденності, байдужості, балконів будинків.
Серійність бразильських серіалів.
На "Кинопоиске" з 10 - дали б 10 балів.
Актори так не зіграли б - так твердять перекупки з ринку.
Знайомі, що бачили в шинку, казали:
"Продовжуйте там без зупинки."
Будь ласка. Перегляд безплатний.І головне - без реклами.
З бринчанням будильника боролась.
Докірливий погляд мами.
Блокада була чимала -боронила, бентежилась,
Байдуже кудись брела.Брехала собі як могла.
Байдужість ламала пальці.
На кухнях ламались стільці.
В сусідів хтось смажить яєчню на смальці.
Нудота ще та. Нудило не від цього.
Трималась. Зціпивши зуби.
Ниють старі рубці.Щось біжить по щоці.
Ненависна, клята цибуля.
По новинах показують, що когось десь прибила бурулька.
Ну а що? Парадокс. То краще ніж снайперська куля.
Вимикала ефір, краще слухати класику - Моцарта, Вівальді
чи Паганіні - не болітиме так голова.
Напівщаслива й напівприречена. Словом, напівжива.
Стежки у рожеве майбутнє проросли бур'янами.
Стирались сліди за нами. Літали птахи над нами.
Прийшла весна.
Скресала Дніпровська крига, ворони справляли тризну,
Знайшловши шматок запліснявілого сиру.
У ворон- і в тих новизна. Міняти тебе - таки запізно.
Мінятись самій – не дивина. Змінити все – новина.
Терпіння ж буває різним.
Свидетельство о публикации №116030101132