Я тебе намалюю кохання,
У очах,що холонуть в огні.
Мені пізно радіти,остання-
Залишилась завжди у ві сні.
Там було найгарніше намисто,
Зачарованне полум'ям дня.
І стоя за межою,так близько,
Обійма все сильніше вбива.
Чом нам видалась горісна доля,
Забувати,губити края.
Чом загасли обпалені зорі,
Чи полонять чужі вже серця.
Я тебе намалюю кохання,
Хоч не бачу твоїх вже очей.
Щоб радіти нехай і в останнє,
За щасливих з тобою людей.
Намалюю
© Copyright: Валерия Тудоран, 2016
Свидетельство о публикации №116022900407
Свидетельство о публикации №116022900407
Рецензии