Онуковi на укр. яз

Донесла' сусідка мамі:"Знову ваш - у калабані.
Змочить ноги, захворіє" - піє, ябіда, та й піє.
Розхвилює, рознервує...Мама тата зацирує:
"То все тво'є виховання, та краплина ця - остання.
Досить мо'го вже терпцю! Добрих ляпасів мальцю
Треба-таки надавати і ні кроку більше з хати".
Настрій, звiсно, всім зіпсули, з двору мене притягнули
І давай питати з хо'ду: ліз навіщо я у воду.
Не кричав я і не плакав, спокійнесенько балакав,
Що в нових свої'х чоботтях спершу лазив по болоті,
По'тім вирішив помити, знав, що будете сварити.
Та'кож другий був мотив: перевірити хотів
Ви яке взуття купили, файні "бабки" заплатили,
Фі'рмове воно було', чи китайське барахло.
Але ви розбили вщент мій важливий "ксперемент".
Я промову закінчи'в, як дорослий посапів,
До повчань приготувався...Татко перший засміявся.
Мама хитро посміхнулась і серьозно відгукнулась:
"Щоб не йшли на вітер гроші, моднику піду'ть кальоші."


19.02.16р.