додому

Не в світ, не в Рим – дороги всі додому.
Наш край для українців – гасло файне.
Ну, як же не для нас? Для нас, звичайно.
Та що, нема тут місця більш нікому?
І що мені, добродії, робити
З могилкою матусі-росіянки?
Чи хабара нести несамовитим,
Чи то мерщій вивозити останки?
Чи відректися від друзяк євреїв,
Мабуть і від татар, і від грузинів,
Чи і мені під рідним жовто-синім
Не стане місця у Гіпербореї.
Чи може хтось і прапор хоче інший,
Щоб не було ні неба там, ні жита.
Тоді вже, звісно, в хаті не полишать,
І взагалі вже не дадуть і жити.
Мабуть-таки те гасло – не найкраще,
Вже запевняю, як людина в віці.
Всім місця вистачить, крім тих, хіба що,
Кому завжди не вистачає місця.


Рецензии
Чудовий вірш, як і всі ті, що з'явилися останнім часом на твоїй сторінці... Пам'ятаю твою матусю... земля їй пухом... Зараз скрутні та неоднозначні часи... Якось переживемо... разом з країною. Ірина.

Лучи Надежды   28.02.2016 13:13     Заявить о нарушении
привет, Ирочка)
а я отца твоего запомнил.
на заводе частенько видел.
господи, как вчера..

Канан   29.02.2016 06:06   Заявить о нарушении
Да, Саша! В августе будет 10 лет, как отец покинул этот мир...

Лучи Надежды   29.02.2016 10:43   Заявить о нарушении