Нiколи не думав, та й не гадав

Ніколи не думав,та й не гадав
Що так нас обдурять,моя Україно,
Тебе назавжди і навік покохав
Хоча у душі-вже так наболіло.

О,босе наш клятий,бо так я гадаю
Тебе вибирали,а ти розвалив
Спинися,подумай,тебе я благаю,
Велику помилку-це жах,ти зробив.

Не вже ти сказився,схаменися,почуй
Бо сонце сіяє сріблясто і гріє
Пліч-о-пліч панове,з народом курсуй
Зроби,щоб до нас повернулась надія.

О,Боже,народе,я знову згадав
Сімнадцять пройшло вже,та я не помітив
Зроби вже сьогодні,бо час показав
Щоб завтра раділи й всміхалися діти.

А нині проміння увірвалось до хати
Країно,моя,не вклікай-піднімись,
Бо хоче вже з ранку всміхатися мати
Хоч сон їй о боже,поганий приснивсь.

Ніколи не думав,та й не гадав
Що буду таке я сьогодні писати
Та доля така-мабуть бог приказав
Навіки країну,я буду кохати.



                10.05.2001р.


Рецензии
Добрий ранок, Владимир!
Пронзительно и точно, с сыновней любовью о своей родной земле.
Приглашаю заглянуть на мою страничку. Болит душа за Украину - http://www.stihi.ru/2014/05/03/9770
Хай Вам щастить!
З повагою,

Татьяна Баган   19.03.2016 09:37     Заявить о нарушении
Щиро дякую,Таня за візит.Нехай колоситься Ваша творча нива.Успіхів Вам.

Владимир Олийнык   19.03.2016 17:42   Заявить о нарушении