Заповiт з минулих лiт
І луна затиха від ударів мечів,
Леза з криці не стрінуться в смертнім бою:
Їх давно замінили на леза з вогню!
Чи зустрінеш Героїв з тих древніх легенд,
Чи у безвість всі зникли у певний момент?
Чи лишив їх в історії полум'я час? -
Авже ні - ці Герої живуть серед нас!
Обладунки сховав хтось під ризу чинця,
І, як віру Господню, плекав до кінця.
Як мечем, ревно він заповіти стеріг
Й супротивнеє зло, врешті-решт, переміг!
А хтось взявши до рук вогняного меча,
З честю, гідністю й щиро святе захищав:
Встав за всіх, кого любить - свій дім і родину,
За єдину і вічну свою Батьківщину!
...Як давно в ратній битві схрестились мечі:
Криця з крицею стрілись - "свої" і "чужі"?
Та за правду, добро, нам ще варто стояти,-
Так почнімо ж Героїв в собі відкривати!
Свидетельство о публикации №116022812765
Дякую Вам за нього. Він гідний бути на сторінках підручника з історії України.
***
16 березня в нашому літературному об'єднанні "Резонанс" буде чергове засідання. Я прошу Вашого дозволу зачитати нашим поетам цього вірша.
Миру, злагоди та гідної днини!
З повагою, Надія.
Надежда Рубинская 05.03.2016 18:39 Заявить о нарушении
Алексей Радзей 05.03.2016 21:17 Заявить о нарушении