Заповiт з минулих лiт

Скільки часу пройшло з тих незнаних часів?
І луна затиха від ударів мечів,
Леза з криці не стрінуться в смертнім бою:
Їх давно замінили на леза з вогню!

Чи зустрінеш Героїв з тих древніх легенд,
Чи у безвість всі зникли у певний момент?
Чи лишив їх в історії полум'я час? -
Авже ні - ці Герої живуть серед нас!

Обладунки сховав хтось під ризу чинця,
І, як віру Господню, плекав до кінця.
Як мечем, ревно він заповіти стеріг
Й супротивнеє зло, врешті-решт, переміг!

А хтось взявши до рук вогняного меча,
З честю, гідністю й щиро святе захищав:
Встав за всіх, кого любить - свій дім і родину,
За єдину і вічну свою Батьківщину!

...Як давно в ратній битві схрестились мечі:
Криця з крицею стрілись - "свої" і "чужі"?
Та за правду, добро, нам ще варто стояти,-
Так почнімо ж Героїв в собі відкривати! 


Рецензии
Ви, Олексію, маєте рацію. Скільки в історії нашої країни є доказів про постійні зазіхання на нашу землю! Але дух боротьби за свою свободу українці пронесли через віки. Гарнезний вірш!
Дякую Вам за нього. Він гідний бути на сторінках підручника з історії України.
***
16 березня в нашому літературному об'єднанні "Резонанс" буде чергове засідання. Я прошу Вашого дозволу зачитати нашим поетам цього вірша.
Миру, злагоди та гідної днини!

З повагою, Надія.

Надежда Рубинская   05.03.2016 18:39     Заявить о нарушении
Дякую за теплий відгук! Звичайно дозволяю. Вже скінчились часи "Писати в шухляду" - нашу правду мають почути! Миру Вам і Вашим близьким, і усій нашій Україні!

Алексей Радзей   05.03.2016 21:17   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.