«Неначе вихор огирі
Виносять нас на шлях...»
(Лі Бо)
Ще місто торкається
Холодними руками бруківки
Моїх втомлених черевиків
Підошви чорної репаної,
Ще місто дихає
Протягами холодних провулків
І холодильників-вулиць вітряних,
Ще хмари сіро-бліді та оливні,
Ще запахи квітів - лише у спогадах,
Лише за склом крамниць квітколож,
Але
Як тільки визирає світило
Крізь діряву ковдру блідого снігонеба
Одразу: я
А може і не я
А може і не тільки я
Відчуваю: весна неминуча.
Як гудки паротягів гарячих,
Як крик гайвороння схвильованого
Чи вереск котів-пройдисвітів
Таки неминуча.
Така шалена і таки буде.
Досить ховати вам
Душі поточені шашіллю
У старі холодильники,
О, шанувальники снігодідів
І непотрібних черствих слів:
Весна неминуча.
(Світлина автора віршів)
Передчуття весни
© Copyright: Артур Грей Эсквайр, 2016
Свидетельство о публикации №116022700972
Свидетельство о публикации №116022700972
Рецензии
Добрый день,Артур!
Какая прелестная весна у Вас получилась!
Я даже почувствовала ее нежный запах!
Очень красиво!
Желаю Вам творческих успехов и удачи!
С теплом
Тиана Бертман 13.04.2020 11:56 • Заявить о нарушении
Какая прелестная весна у Вас получилась!
Я даже почувствовала ее нежный запах!
Очень красиво!
Желаю Вам творческих успехов и удачи!
С теплом
Тиана Бертман 13.04.2020 11:56 • Заявить о нарушении
Спасибо за такой интересный отзыв и понимание моих сочинений! Это старое сочинение - давно написано. Фотография - моя. Метафоры не стареют... :-) И предчувствия тоже.
Артур Грей Эсквайр 13.04.2020 14:19 Заявить о нарушении
Артур Грей Эсквайр 13.04.2020 14:19 Заявить о нарушении
На это произведение написано 9 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.