Знову березень приплив струмками

І знову березень приплив струмками!
На чорному городі бореться холодний сніг.
В ставку останки льоду тають у печалі.
Птахи перетинають лютого поріг.

Кінець зими - він є початоком нового життя.
Мрійливий погляд твій - у мене серце завмирає!
Ще старий сніг лежить,але в душі весна,
Розстане завтра він,кохання нове наступає!

Приходить березень,приносить нам любов,
Надію,віру проліском в серця  всіває,
Під тиском пахощів по жилах рушь кров,
Неначе донар,сiк беріз тебе чекає.

Коти,коти,коти і котики!
Із сонних хат та із дерев повиповзали.
Очами дивляться на світ, викрикують мелодії,
Закохані в парку весінній подих смакували.

А сонце,березневе сонце!
В обіймах серцем теплим зігріває,
І цілий день проміння подає в віконце,
Після зими голодної так щедро пригощає.

Поглянь на небо,бачиш,журавлі летять.
їх запах березеня додому знов гукає,
І десь у небі,наподобі журавлям,
У мене сердце над тобой кружляє.