Була зима, Різдво, сніжило,
Когось додому відпустили,
А я лишився тут, на Сході,
Сапером я в своєму взводі.
Не мед, не Рай, горить буржуйка,
Товариш пахкає у люльку.
— Ти знаєш, каже, — тут щось є,
І лист дитячий подає.
— Спасибі вам, тобі спасибі,
Я так люблю тебе, солдат,
Не знаю, чи тобі цікаво,
Для мене ти і татко й брат.
Нас лише троє у родині:
Матуся, я, й старий дідусь,
Хоч я малий, та не лякливий
І ворогів я не боюсь!
Казала мама, ти — хоробрий,
Що маєш каску, автомат,
У бій із ворогом ти ходиш,
Що зараз робиш ти, солдат?
Казала мама, ти є сильний,
Ти захищаєш рідний дім,
Моє село і Україну,
Я розповім про це усім.
Казала мама, що танкісти
Тарілку каші їдять враз.
А я кулешу — знаєш, що це,
Ти приїзди колись до нас.
А на звороті — жовто-синій,
Мій рідний прапор і тризуб,
Велике серце України,
І хатка — дерев’яний зруб.
Дитячий лист
© Copyright: Игорь Стожар, 2016
Свидетельство о публикации №116022709191
Свидетельство о публикации №116022709191
Рецензии
Вірш, насиченний добром і теплом.
Бідна моя Украіна, коли ж вона вже матиме справжнього сина у обличчі керманича краіною.Поможи боже!
Зинаида Комарова 06.03.2016 22:03 • Заявить о нарушении
Бідна моя Украіна, коли ж вона вже матиме справжнього сина у обличчі керманича краіною.Поможи боже!
Зинаида Комарова 06.03.2016 22:03 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.