Летить шалено невгамовний час,
За ним навряд чи ти поспієш жити...
Я так боюсь, щоб в серці вогник згас:
Мою свічу задути хоче вітер...
В німім мовчанні чую вітру свист,
Він знову тишу рве мою зухвало...
Що наше щастя? - крапельки намист,
А крапля - це багато є чи мало?
Багато, якщо чаша до країв...
А часом краплі нам буває мало...
Щоб тихе море вийшло з берегів,
Тієї саме краплі не хватало...
Якби на краплю стали ми добріш
(Добра краплина - це не так вже й мало)...
Якби на краплю були ми вірніш,
Мабуть, розлук у світі менше стало...
Ми краплями спиваємо життя...
Бувало нас краплина рятувала,
Коли лишався крок до забуття -
Потрібна крапля нас назад вертала...
Краплини гублять і рятують нас...
Душі краплини - найдорожчі в світі...
Я так боюсь,щоб в серці вогник згас:
Мою свічу задути хоче вітер...
Крапля...
© Copyright: Наталья Кислощук, 2016
Свидетельство о публикации №116022707510
Свидетельство о публикации №116022707510
Рецензии