Притулок для душi на укр. яз

1
Ти мо'го серця згадками не воруши,
Нехай у нім нарешті бу'де спо'кій!
В тобі шукала я притулку для душі,
Та змарнувала неповторні сво'ї ро'ки.
Словами, майже нездійсне'нними, не тіш.
На розсуд твій вже не довірю жодну мрію.
Мене коханою не треба звати більш,
Ділитись почуттями з іншою не вмію.

П-в:
Не звинувачуй долю, не гріши,
Як сам любити вірно не спроможний.
Не зрань чужої, ніжної душі,
Хтось і тебе образить ле'гко може.
Життя чужого з жартом не руйнуй,
Якщо в нім щастя будувать не хочеш.
І  зі смако'м чужії губи не цілуй
В обіймах грішних краденої ночі.

2
В коханні марно присягатись не спіши,
Не обіцяй того', що виконать не в силі.
Коли шукатимеш притулку для душі,
Згадай, чи всі тобою скривджені простили.
В своєї совісті ти запитай тоді,
Чи з тягарем таким не важко жити:
Лишать жінок закоханих в біді,
Ще й болем самоти нагородити.

П-в:
Не звинувачуй долю, не гріши.
Скупа сльоза тепер не допоможе.
Ти був моїм притулком для душі,
Та зради вітер увірвавсь вороже'.
Омани рі'ки вийшли з берегів...
Навіщо в душу я тебе впустила?!
Ти тільки говорив, та не любив.
Свіча надії в серці відгоріла.


(авторська пісня)  22.02.16р.