РІДНЕНЬКА КРАЇНА
Душа моя стогне і серце скімлить,
За батьківський дім, Україну,
За долю її, що від площі скиглить
Від пломеню в мирну годину.
Ой люди, не треба скрізь безлад робити,
Відкиньте від себе жахливий вогонь.
Навіщо у себе ж з мечем ворожбити,
Всю злобу візьміть назавжди у полон.
Ой, не розкачуйте свою ж хатину,
Сім’ю пожалійте, країна тремтить.
Почуйте ви серцем рідну батьківщину,
Вона вас благає: війни не робіть.
Брати, мої сестри, помолимось Богу,
Щоб він нам усім більше розуму дав
Та й спрямував нас на добру дорогу,
Всі жахи і злобу назавжди забрав.
Неню моя, наша спільна країно,
Земле родюча, пісенний наш край,
Та й мальовнича, біленька хатина,
Сад найквітучий, весни водограй.
Як же оце зберегти для дітей нам,
Наших онуків, коли хмари йдуть?..
Люди, вас прошу... Встаю на коліна,
Бійку між себе, брати, зупиніть.
27.01.2014
Рiдненька краiна
© Copyright: Виктор Плут, 2016
Свидетельство о публикации №116022610465
Свидетельство о публикации №116022610465
Рецензии