Як джерело сховавшись в глибині,
Ніжність спочиває, і чекає той час,
Коли прийдеш ти, спраглий, і вуста твої
Припадуть да неї - будуть пить щораз.
Незмірну силу ніжність моя має,
Промінить її погляд осяяний - ясний.
У моїй мові - плюскіт хвиль і шепіт трав розмаїх,
В обіймах шовк пелюсток. Ти це зрозумій!
Відкрий мене, звільни від сумнівів полону,
І заплюскоче моя ніжність край вінця.
Відгукнеться стоголосим дзвоном,
Наповнить новим трепетом серця.
Н1ЖН1СТЬ
© Copyright: Тамара Горбаченко, 2016
Свидетельство о публикации №116022506937
Свидетельство о публикации №116022506937
Рецензии