У дідуся тремтять од щастя руки.
А у онуків ручки – від ляльок.
І слухає дідусь онуків звуки,
мов слухає живі слова зірок.
У дідуся тремтять од щастя губи.
І дідусеві важко говорить.
Бо цей смішний дідусь онуків любить.
І вічно буде онучат любить...
Дідусь онуків доторкатись хоче,
щоб бавити – на те він і дідусь...
У дідуся од щастя сяють очі,
неначе він у молодість вернувсь...
Дiдусеве iнтимне, або Неспiвана пiсенька
© Copyright: Миклош Форма, 2016
Свидетельство о публикации №116022501674
Свидетельство о публикации №116022501674
Рецензии
Був колись такий поет Костянтин Якович Ваншенкін, пам'ятаєте? Чому я його згадав, читаючи саме цей Ваш добрий і чуйний вірш? Бо він колись теж писав:
"Как поют соловьи,
Полумрак поцелуй на рассвете
И вершина любви,
Это чудо великое, дети.
Вновь мы с ними пройдём,
Детство, юность, вокзалы, причалы,
Будут внуки потом,
Все опять повторится сначала."
Виходить, що за 60 років пріорітет цінностей для нормальної людини геть і не змінився. До речі, фото чудове!
Олег Омелянчук 01.12.2016 20:18 • Заявить о нарушении
"Как поют соловьи,
Полумрак поцелуй на рассвете
И вершина любви,
Это чудо великое, дети.
Вновь мы с ними пройдём,
Детство, юность, вокзалы, причалы,
Будут внуки потом,
Все опять повторится сначала."
Виходить, що за 60 років пріорітет цінностей для нормальної людини геть і не змінився. До речі, фото чудове!
Олег Омелянчук 01.12.2016 20:18 • Заявить о нарушении
Знаю, наспівую цю пісню, вона вчить бути щасливим, а хто вчиться бути щасливим, той вже щасливий, дякую!
Миклош Форма 02.12.2016 05:52 Заявить о нарушении
Миклош Форма 02.12.2016 05:52 Заявить о нарушении