Блюз самотнього бога
попри всі їх зізнання, якими заповнена ти,
ти чомусь, попри все, і мої вислуховуєш рими.
Може, рими мої стали ліками від самоти...
Так, гарячі слова, мов гарячі тіла, невгамовні.
Хто ж відмовиться слухати пристрасть гарячих пісень...
Як належить жінкам, ти і слухаєш їх, безумовно.
Але потім – лише ти і ніч, як завершиться день.
Не піснями лише замостило жіночу дорогу.
І колись, наче тінь, я подам тобі мовчки пальто...
І тоді ти впізнаєш у мені самотнього бога,
і відчуєш: самотні боги люблять так, як ніхто...
Свидетельство о публикации №116022501604