Как будто жуткий сон – все дни и ночи.
Гнетут меня и давят, придают
Безмерных сил. Хоть и силком да в очи
Сон продевай! Видения встают –
Воспоминанья скорбные, пророчьи
Из жил моих кровавую соль точат,
Кукушками кровавыми поют.
Не каркайте, кровавы зозули,
Над бедною моею головою,
Когда окно опутывает мглою,
Когда так тяжело мне без земли,
Зависшему как в вертикальном гробе.
О, кружные шаги – крадливы и негромки.
Як моторошний сон — ці дні і ночі.
Пригнічують мене і додають
безмежних сил. Хоч силоміць ув очі
засилюй сон! Привиддя постають —
спогадані, згорьовані, урочі
з моїх артерій кров солону точать
і як криваві зозулі — кують.
Не кукайте, криваві зозулі,
над бідною моєю головою,
коли віконце обснувало млою,
коли мені так тяжко без землі,
завислому у вертикальній трумні.
О, кружні кроки — скрадливі й безшумні.
228. Василь Стус. Как будто жуткий сон все дни и н
© Copyright: Алёна Агатова, 2016
Свидетельство о публикации №116022501007
Свидетельство о публикации №116022501007
Рецензии