В безкінечність знову і знову летять журавлі.
Відлітають...Так сумно курличуть над нами,-
Це відлуння усіх тих душ рідних та дорогих,
Що лишились назавжди тепер для нас лише снами.
Відлітаючи, тихо зітхають в безкрайньому небі,
Залишають і радість і смуток пройдешніх цих днів,
З висоти їм видніше, що треба/чого нам не треба,
Пам"ять спогадів - завжди найкращий дарунок віків.
Журавлі відлітають, курличуть своєю любов"ю,
Щоб чекали ми їх в своїх тихих, чарівних снах.
Бо вони добре знають, що зустрінемось обов"язково
В тих серцях, надія де є і лунає ще тепла весна.
61022042r
Тепла весна
© Copyright: Рэйнни, 2016
Свидетельство о публикации №116022407111
Свидетельство о публикации №116022407111
Рецензии