Один живу в чужій країні,
Не рідна мова, не така.
Сумні і згорблені хатини,
І що мене ще тут чека.
Жорстока доля невблаганна,
І так самотньо на душі,
Моя фортуна безталанна,
Вік доживати тут в глуші.
Уже старий, не те здоров'я,
Померла жінка навесні.
Не зна ніхто мою тут мову,
І сниться юність уві сні.
На жаль, не маю сина й дочок,
Не дав нам бог своїх дітей,
І гріє серце лиш садочок
Та троє з пiвником курей.
Щоночі сниться Україна
І сивий батечко Дніпро,
А також пісня солов'їна
І окрик татка: "Гей, Дмитро!"
І хто ж мені закриє очі
І в шлях останій проведе?
Сумні без сна безсонні ночі,
На небі доля яка жде?
Владимир Ольховой. 23 Февраля 2016.
На чужинi
© Copyright: Владимир Ольховой, 2016
Свидетельство о публикации №116022400375
Свидетельство о публикации №116022400375
Рецензии