Там,біля ставу,де тополі
Мов зачаровані стоять
Де парубки та їх дівчата
З піснями,парами,ідуть гулять
Над тихою водою ставу
Схилились верби в тихім сні
Берези білі цілувались
Як голубки,та пташки,невесні
Біліла хата,в місячному сяйві
Та соловейко нам співав пісні
В дитинстві знову побував я
Разом зтобою,у чарівнім сні
Запрошую закоханих з собою
В край Юності
,та безтурботного життя
Де жде нас батьківська хатина
Що без Любові нашої піде у
Небуття...
серпень 2009 року,
рідне село.
Поклон родительскому дому
© Copyright: Александр Захаренко 3, 2016
Свидетельство о публикации №116022403598
Свидетельство о публикации №116022403598
Рецензии