Нас залишають гамiрно i тихо

В.Загорцев, Три епітафії,
Київський авангард 1960х:
концерт Євгена Громова, фортепіано соло,
Національний художній музей, Київ

Нас залишають гамірно і тихо…
По-одному… Подекуди й гуртом…
Чиєсь Життя  згортається у лихо…
І лихо розливається кругом…

Нас залишають легко й непомітно…
Ідуть за грань так, наче йдуть по хліб…
Чиєсь Життя лишає тільки Світло
І кличе за собою, у Політ…

Нас залишають… Хто до чого здатний…
До страху… До Любові… До журби…
Чиєсь Життя не треба навіть знати…
Смерть розповість…  Мовчать лише живі…

Нас залишають... Так ведеться… Доля…
Хмаринки відлітають – хто куди…
Чиєсь Життя наважилось на Волю
І тихо відділилось від Землі…

21.02.2016


Рецензии
Нас залишають як «Кiно» i як Театр,
нас залишають як трибуни глядачi,
нас залишають.. соромно сказати:
нiкуди часом навiть не йдучи..

Имён Фамильский   02.05.2019 20:18     Заявить о нарушении
Буває й так...
Найсвітлішого!

Катерина Жебровська   22.02.2016 18:48   Заявить о нарушении