Якось так раз

Якось так раз - і нічого не стало,
Змінилось за секунду зразу ж все.
І сонячного дня вже нам так мало,
Тебе б нам повернути більше над усе.

Якось так раз - і нас не запитали,
/Готові відпустити в боротьбі ?/,
І часу нам разом так виділили мало,
І дні хвилинами пройшлися по житті.

Якось так раз - і вже не замінити
Тебе ніким найкращим, бо нема.
Лишається лиш пам"ять ту цінити,
Й життя правду розуміти зокрема.

Якось так раз - і знов на серці осінь,
Хоч за вікном - яскраві барви літа.
Не віримо, що ти пішов ще й досі,
Шкода, що час та долю не змінити.

61022022r


Рецензии