Курка

КУРКА

Жила-була собі Курка -
Всім відома Чубатурка.
Безупинно цокотіла:
"Виховання - перше діло!"
І квоктала знову й знову:
"Виховання - то основа!
Можу всіх навчити гарно,
Аби жити вам не марно."
Ось Корівка круторога
Заревла біля порога.
Хоче цю науку знати
І ступає враз до хати.
Двері відчиня рогами,
Гучно стукає ногами...
Завищала Курка-пані:
"Що за гості там незвані?!"
Ще й скривилась гонорово:
"Геть із хати, ти, корово!"
А гостей все прибуває -
Віслючок в дворі чекає.
Здалеку притупотів -
Дуже вчитися хотів.
Вилітає Курка з хати
Розкуйовджена, завзята:
"Хто тут цокає на ганку,
Зазирає крізь фіранку,
Бавиться, немов малюк?
Припини! Оце віслюк!"
А з болотця аж у двір
Ще один прямує звір.
Хрюка Свинка, землю риє,
Етикету вчитись мріє.
Курка Свинку виганя:
"Що за бруд! Яка свиня!"
Всі втекли насамкінець.
Лиш зостався Баранець.
Кліпав він посеред двору
На ту Курку пресувору.
"От баран! Роззявив рота,
Наче на нові ворота!
Ой, не вийде тут урока!
Самі клопоти й морока!"
Ну, скажіть, та Курка-пані
Зналася на вихованні?
І чи вихованій пані
Будуть гості всі погані?