Львовские голуби... Из Лины Костенко

                Перевод с украинского:


Тень чёрная стремительна и – вниз:
То белый голубь песнь возносит с хоров.
Бульвар пернатых – солнечный карниз –
Венчает строго линии соборов.

Ритм полосатый улиц и толпы,
Старинным скатам крыш довольно тесно.
И – голуби над городом Судьбы.
О чём воркуют, знать бы интересно.

Про тот собор. Про нас, людей…войну…
Про белый свет небесного накала.
Голубке голубь скажет, может: – Ну,
Когда летал, по мне ты тосковала?..


Картина художника Виктора Микитенко


Оригинал:


Тінь чорна стрімко падає униз -
то білий голуб так злітає вгору.
Проспект пташиний, сонячний карниз
вінчає строгі лінії собору.

Строкаті ритми вулиць і юрби,
дахів похилих старовинні плечі.
Над містом розмовляють голуби.
Про що, не знаю. Про цікаві речі.

Про той собор. Про людство. Про війну.
Про білий світ, про небо з далиною.
А може, він голубці каже: - Ну,
як я літав, ти скучила за мною?