Заколихує зима колисковими снігами,
Сумом думки сповива, в небі ранніми зірками.
І невпевнені думки пропливають безтурботно,
Хмарок білих пелюстки кличуть в літечко курортне.
Заворожить місяць враз і блідими промінцями
Розмалює всі дахи жовто-синіми вінцями.
Надвечірній вітерець заграЄ з верби гілками,
А вночі сил набере та й розвіється піснями...
Чи то з сумом, як гусляр із сумОю за плечима,
То, вмить ніжне заведе, наче весняна пташина
Заколихує зима, обіймає диво-снами,
Сніжним - душу зігріва, зірковими килимами..
Заколихуэ зима колисковими снiгами...
© Copyright: Зинаида Комарова, 2016
Свидетельство о публикации №116022107601
Свидетельство о публикации №116022107601
Рецензии
Зима вона така. Чарівна, казкова, мила, загадкова. А Ви, побачили і нам розповіли.
Светлана Щербанюк 18.05.2019 16:30 • Заявить о нарушении
Светлана Щербанюк 18.05.2019 16:30 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.