вихiдний

Спокійним, тихим, неробочим днем
Заглянемо у завтрашнє минуле.
Згадаємо, хто що… колись-то було.
А може навіть і не зазирнем.
Бо і самі сіренько живемо,
І дуже скоро станемо минулим,
І будуть в нас між датами прогули.
Тремтячі руки і глевке кермо.
Отак життя потроху і мине,
Коли не лишиш нічого на згадку,
Не стане твій кінець чиїмсь початком,
Спокійним, тихим, неробочим днем.


Рецензии