Якщо сьогодні вірять не тобі
А телевізору, журналу і газеті.
Ти все, мій друже, правильно робив,
Бо лише згодом вірять у поетів.
Не відступай! Пиши про цю зневіру,
Хто ж подолає кривду небуття?
Бо декілька панів дуріють з жиру,
А у народу он яке життя.
Народ не вміє бути обережним,
Він з розпростертими обіймами живе,
Так є, нажаль, лютує протилежність,
Попереду – все літо - дощове…
Пиши вірші, вони, твоя ікона.
Відображай як образи життя
І вб’є твій вірш і дух хамелеона,
І цю зневіру в краще майбуття.
Порада поету
© Copyright: Мироненко Анатолий Анатольевич, 2016
Свидетельство о публикации №116022008519
Свидетельство о публикации №116022008519
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.