Біла лебідко, тихо лети
У вирій, до тих, хто далеко
Давно відлетів вже лелекою,
Лишивши лиш слід самоти.
Біла лебідко, не плач, облиш
Всі ті тривоги, що краяли серце.
Тепер лиш відлунням озвешся,
Свічкою пам"яті догориш.
Біла лебідко, тихо й красиво
Ти молоде своє прожила життя.
Було більше радості, ніж каяття,
Щастя - коли все правдиво.
Біла лебідко, нам ти озвись
Відлунням рясної весни-грози,
Будь сонцем в люті ще ті морози,
Зустрінемось обов"язково колись.
Біла лебідко, ти там передай
Посмішку всім дорогим та знайомим,
Що відійшли вже в нам невідоме,
У доброти тихий Неба Рай.
61022002r
Тихо лети
© Copyright: Рэйнни, 2016
Свидетельство о публикации №116022006851
Свидетельство о публикации №116022006851
Рецензии