Сіра ворона небо ковтає.
Сіра ворона ніби літає…
Ніби є крила, ніби є сили…
Сіра ворона – сіра присіра.
Ось вона, миша – вуха та хвіст –
Сіру ворону кохає…
Вороненяти сірі із гнізд
Вгору дзьобі підіймають…
Райдугу сіру сховала хмарина.
Сіра калюжа під боком…
В сірому попелу жовта жарина
І сіра сорока…
Сіра посвідка бувальця життя
Падає в сіру калюжу…
Сірі краплини їдуть без взуття –
Босоніж я жити мушу.
Босонiж
© Copyright: Мироненко Анатолий Анатольевич, 2016
Свидетельство о публикации №116021909570
Свидетельство о публикации №116021909570
Рецензии
Сірий цей світ – вимити з милом, знайдемо може взуття під пилом?)))
Ольга Сафронова Таганрог 27.02.2016 19:51 • Заявить о нарушении
Ольга Сафронова Таганрог 27.02.2016 19:51 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.