Проліски квітують в нашому садочку...
Ми з тобою йдемо: через поле в гай.
Ти мені коханий подаруй ромашку,
І скажи: кохана, мила -погадай...
Ми прийдем до гаю сядем під тополю,
Ти мені розскажеш про своє життя,
Тай полетимо ми, милий із тобою,
Думками легкими- в наше майбуття!
Сонечко загляне під листок пожовклий,
Забринить дзвіночок, голубий, як даль,
У далекім краю, у чужім лісочку,
Ти мене, !коханий, всеж таки,-згадай!
Знаю : не на довго, ти мене залишиш,
Через двоє весен повернешся знов
І , як та веснянки, що зросли у вишні,
Розквітне ще дужче дівоча любов!!!
Про перше кхання: таке беззахісне і мрійливе...
Подснежники
© Copyright: Ирина Пиньковская, 2016
Свидетельство о публикации №116021908366
Свидетельство о публикации №116021908366
Рецензии