Твоим не буду

    ТВОЇМ  НЕ  БУДУ
Твоїм  не  буду  більш  ніколи,
Не  запалю  в  тобі  вогню,
І  в  пристрасті  твоїй  зірковій
Не  трону  жадану  струну.

Не  потону  в  твоїх  обіймах,
Ласк  неймовірних  джерела,
В  яких  нестямно  і  чарівно
Мене  собою  обвила.

Твою  духмяність  не  відчую
В  шовку  небеснім  голизни,
Де  очманіло  ми  святкуєм
Танок  кохання  та  весни.

Сонцесплетіння,  що  палає
Бажань  й  наснаги  багаттям,
У  вирій  щастя  посилає
Тріумфом  долі  над  життям.

Не  спопелю   я  стан  дівочий
І  не  відчую  трепет  ніг,
Не  зацілую  губи  й  очі,
Нема  до  тебе  вже  доріг.

По  щиросердності  сумую,
Яскрава  іскрометність  слів,
Чарівний  голос  не  почую,
Магічний  солов’їний  спів.

Все,  що  було,  уже  минуло,
І  линуть  спогади,  як  дим.
Та  вдячний  я,  що  осяйнула
Життя  моє  життям  своїм.
       18.02. 2016р., Київ


Рецензии