Хмари

Чорні тополі високі
Штрикають хмари над ними,
Ті ж через рани глибокі
Плачуть дощами сумними.

Лютий цих хмар не лікує,
Кінчились в нього морози,
Місяць тому й не лютує,
Плаче, кінчились погрози

Знищити все, що навколо,
Землю укрити снігами,
Тож виглядає він кволо
Й плачуть тож хмари дощами.

Хмари тікають за обрій,
Сонце на небі панує
І на землі нашій добрій
Подих весни кожен чує.

Хмари вернуться з дощами,
Зросять поля і городи
Й знову подружать із нами
Доброї ради погоди.
18.02.16.


Рецензии