Осінь. Гнітюча тиша. Карпати.
Тиша у скронях навіть…
Нумо, поете, годі ось так мовчати!
Кидай в гнітючу тишу голосу камінь…
Годі мовчати! Осінь має звучати
Жовтогарячим словом!
А голосу камінь хоче літати
Наче небесний човен…
Лелека з гори злітає і тане.
У тиші з’явились крила –
І впали з гори кайдани,
І вірші чита ярило…
Осiнь у Карпатах
© Copyright: Мироненко Анатолий Анатольевич, 2016
Свидетельство о публикации №116021912714
Свидетельство о публикации №116021912714
Рецензии
Сильний і прекрасний вірш. Картинно. Дуже сподобалось!
Шон Маклех Патрик 20.02.2016 02:45 • Заявить о нарушении
Шон Маклех Патрик 20.02.2016 02:45 • Заявить о нарушении