Ще дихає зима останнім морозом,
Але ось березень, всміхається весна.
У серці щем... чогось тривожно.
Чогось не вистачає, чи когось нема?
Поклич у весну, що народилаь нині
В дзвінкій капелі, в дзюрчані джерела,
В сонечка ласкавому промінні.
Подаруй свого серця ніжного тепла.
Зачаруй мене словом - щирим, ласкавим,
Зачаруй своїм поглядом ніжним, ясним,
Полумям кохання огорни яскравим,
Заполони цілунком гарячим і п`янким.
Поклич у весну
© Copyright: Тамара Горбаченко, 2016
Свидетельство о публикации №116021806262
Свидетельство о публикации №116021806262
Рецензии
красивое стихотворение....такое нежное и прочувствованное..ранимое...переживание душевное..и надежда должна не оставлять... очень понравилось. спасибо. успехов.
Наталья Сучкова Куцева 18.02.2016 16:25 • Заявить о нарушении
Наталья Сучкова Куцева 18.02.2016 16:25 • Заявить о нарушении