Без боя?

Недавно узнал о таком факте.
Не удержался.
Без пострілу, без жодного… одразу…
При зброї - та під ворога лягти? -
Віддали у Криму  військову  базу
Хоча  були повинні   зберегти

Де патріоти – разом з командиром
Готові у бою  життя  віддать
Їм  про присягу  і про честь мундиру
Нагадувати – тільки ображать…

Та  ввічливі  зелені  чоловічки
У камуфляжі, але без відзнак -
На рукавах  якісь то  білі стрічки -
Тоді  з"явились,  звідкиля – хтозна.

Та слухай… Поруч  школа, дітсадочок,
Дарує сонце весняну  теплінь.
Та кількасот  синів чиїсь і дочок
Там вчаться   жити на своїй землі.

Ну а  бійцям  тоді не віщувало
Що з цього  боку  з"явиться біда
Із  голосом, посиленим металом, -
«Сдавайтесь, или мы  войдем туда…»

Важкий то вибір, правди  ніде діти,
Де підлість  – бо  інакше не  назвеш –
Скоритись, щоб не постраждали діти,
Або повік  пробачень не діждеш.

І не судіть… Бо  якщо  патріоти,
Вітчизні  присягають тільки  раз.
Були готові дати відсіч,  доти
«Всім скласти зброю» – не лунав  наказ…

Пішли…  А  дітям не  завдали  горя.
І  свідки,  мабуть, позабули  вже…
Неподалік плескалось  Чорне море
Таке  знайоме,  рідне… І  чуже.

І тільки довго буде  за  образу
Та згадка про підступність ворогів
«Віддали у Криму військову базу»…
…Настане  час  повернення  боргів!